Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кому не хочеться мати шикарний автомобіль, власний будинок, а то і дачу?! Таку мрію має кожен. Але не для кожного вона стає реальністю. І хто як живе, аби досягти всьо¬го цього у житті. Хто їздить на сезонні заробітки, хто вдома працює в поті чола, а кому й батьки подарують як не одне, то інше, або і все разом. Є й такі, кому просто таланить, або хто „умудряється" добре жити.
У недалекому минулому „роздобрились" банки й виступили в ролі „доброго дядька" - пішли назустріч людям, які мріяли мати власні автомобілі. Всі охочі могли взяти кре¬дит для купівлі авто. І багато хто навіть з ратнівчан таким кредитом скористався. Придбав автомобіль у кредит і Микола. І майже відразу зрозумів, що нажив автомобіль -нажив і неабияку мороку з погашенням кредиту, зрозумів, що нелегко в дружбі з банком жити.
Щоб купити автомобіль, Микола в одному з банків України ще наприкінці 2007 року взяв кредит майже 50 тисяч гривень. І незабаром уже потішався новеньким авто. Відповідно до договору і розробленого графіку погашення кредиту, він мав сплачувати щомісячно 1320 гривень, аж поки не розрахується повністю за кредит, і щомісячно платив цю суму. Найперше, об що спіткнувся, - коли долар стрімко пішов угору, десь через півроку після укладання кредитного договору з Миколою, банк змінив відсотки річних, збільшивши їх із 17,16 до 27,48! Та ще й в односторонньому порядку, без погодження з позичальником.
Микола на іакі великі відсотки погодитися аж ніяк не міг. А банк без його чідома зняв з його заробітної картки більше 900 гривень так зве .ої заборгованості за кредитним договором і подав у суд на Микопу, аби стягнути з нього кредитну заборгованість. У суд із зустрічним позовом про стягнення зайво отриманих коштів звернувся і Микола. Вимогу Миколи було задово¬лено. Та через деякий час знову без згоди Миколи в односторонньому порядку з його заробітної картки було знято більше 600 гривень на погашення заборгованості за кредитним догово¬ром за новими відсотками річних, крім того, банк ще й нарахував штрафні санкції. І знову Микола не погодився платити підви¬щену відсоткову ставку. Банк звернувся в суд. У суд звернувся і Микола - він просив суд, аби банк повернув ці кошти і зменшив відсоткову ставки до попереднього рівня - з 27,48 до 17,16. Виграв Микопа - банк не врахував внесених змін у ст. 1061 Цивільного кодексу України, згідно із якими він в односторонньому порядку змінювати відсоток річних не мав ніякого права.
Зрозуміло, такий клієнт,'на якому не можна заробити, банку аж ніяк не вигідний, тому згодом він .знайшов" причину й розірвав кредитний договір з Миколою, про що й повідомив позичальника. А ще повідомив про те, що Микола повинен в короткий час погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі - 32066 гривень та судові витрати по справі. Крім того, банк стягнув з Миколи майже півтори тисячі гривень, які Микола через банк сплатив за страхування автомобіля
І знову худ - банк звернувся з позовом до Микопи про стягнення заборгованості за кредитним договором у. розмірі 32066, а Микола із зустрічним позовом про стягнення майнової і моралі.ної шкоди та поновлення кредитного договору. Моральну шкоду оцінив в розмірі 15 тисяч фивень, майнову — 1497 гривень. Суд відмовив банкові, а клопотання Микопи задовольнив частково - прийняв рішення про поновлення кредитного договору, укладеного між банком і Миколою, тягнути з банку на користь позичальника зайво утримані кошти за кредитним договором і судові витрати, та залишив без розгляду клопотання про стягнення моральної шкоди.
Три рази банк звертався в суд, три рази в суд звертався і Микола, і щоразу чоловік вигравав. Три рази справа була в апе¬ляційному суді, і щоразу рішення Ратнівського суду залишало¬ся без змін. Микола продовжує їздити новим автомобілем і спла¬чує банку кредит за ставкою 17,16 відсотка річних. Він пройшов певні митарства, але за допомогою суду добився істини і добре зрозумів: перш, ніж взяти кредит, треба добре ознайомитись із поговором, який підписуєш власною рукою.
Ольга ФАЗАН,
суддя Ратнівського суду
Валентина БОРЗОВЕЦЬ